«Північний потік – 2» може стати причиною екологічної катастрофи

Зі створенням нового російського газопроводу «Північний потік – 2» в Європі почали говорити про енергетичну залежність від російського блакитного палива.
Проєкт також є політичним, посилюючи вплив Путіна на ЄС і надаючи Росії вагомий важіль маніпулювання над Україною. Однак, не варто забувати, що новий трубопровід також представляє велику екологічну небезпеку як для морської флори, фауни, так і для наземних мешканців.Ідея створення проєкту належить російському «Газпрому». Ця компанія є однією з лідируючих по видобутку вуглеводнів Росії.
Нарівні з іншими російськими нафтовидобувними компаніями, такими як «Роснефть», «Татнефть», «ТНК», «Сургутнефтегаз» і іншими вони згубно впливають на природу. Якщо інші країни світу, виявивши витік, намагаються відшкодувати збиток і скоріше усунути проблеми, то російські вуглецевидобувні підприємства заперечують свою причетність і продовжують роботу.

Причиною аварій є не тільки людський фактор, а й відсутність профілактичних ремонтів, а також неякісне обладнання, яке встановлюється російськими компаніями.
Так, 29 травня 2020 року, на території ТЕЦ-3 Норильськ-Таймирської енергетичної компанії в результаті просідання бетонного майданчика і руйнування резервуара розлилося 21 163 тонни нафтопродуктів, що спричинило забруднення і заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

За даними «Міністерства енергетики», в 2019 році на підприємствах паливно-енергетичного комплексу сталося понад 17 тисяч аварій з розливами нафти. З них 10,5 тисячі випадків на нафтопроводах.

За даними Міненерго РФ, 90% розливу нафтопродуктів відбувається через корозію труб. Річ в тому, що російські компанії зі світовим ім’ям, що експортують вуглеводні за кордон, використовують комунікації, що залишилися ще з радянських часів.
Представники Greenpeace говорять, що нафтовидобувні компанії просто не витрачають прибуток на лагодження трубопроводів, щоб збільшити прибутковість від продажу нафти і нафтопродуктів. Хоча, за підрахунками експертів, щоб замінити мережі комунікацій, треба було б в сумі 5 років.

Таким чином, новий «Північний потік – 2» є “бомбою” уповільненої дії. Навіть якщо технічно газопровід був зібраний ідеально і найближчим часом не виникне ніяких неполадок, то в майбутньому, аварія, при типовій російській експлуатації, неодмінно станеться. І трапиться вона на російській частині газопроводу. Крім того, експлуатація трубопроводу, фактично є підтримкою можливих екологічних катастроф.