Вибори онлайн в Україні: реалії та перспективи

Наразі в Україні ми живемо у так званий міжвиборчий період та в умовах пандемії COVID‑19. З одного боку, ми перебуваємо в умовах невизначеності, соціальної стурбованості та розчарування, але з іншого – в надіях та очікуваннях на краще. Час плине швидко, 25.10.2020 р. в нашій державі мають відбутися місцеві вибори. Словосполучення «мають відбутися» я обрав невипадково. Не можна ігнорувати новітні виклики, пов’язані з пандемією COVID‑19, адже ніхто не може спрогнозувати, чи відбуватиметься восени спалах нової хвилі захворюваності. Деяким державам вже довелося змінити дату виборів. Як не існує клінічно підтверджених та дієвих ліків від COVID‑19, так і не існує універсального рецепта організації та проведення виборів під час карантину.

Якщо вибори восени 2020 р. в Україні все ж таки відбудуться, то вони будуть проведені за новими правилами, адже 01.01.2020 р. набрав чинності Виборчий Кодекс, а Закон України «Про місцеві вибори» фактично втратив чинність. Правила нові, а механізм голосування та підрахунку голосів залишиться старий, ніякого електронного голосування у 2020 р. точно не буде. Однак світ вже давно замислився, а деякі країни порівняно успішно вже сьогодні реалізували процедуру електронного голосування.

Загалом, електронне голосування – це фіксація волевиявлення виборця з використанням електронних технологій, що включає процес голосування і процес автоматичного підрахунку голосів за допомогою електронних пристроїв та спеціального програмного забезпечення.

Перші спроби. Млинець таки гливкий!

В Україні спеціалісти та експерти вже достатньо давно почали обговорювати проблему електронних виборів та намагалися реалізувати електронне голосування на практиці. Ще у червні 2011 р., коли рівень діджиталізації українців не був таким високим як сьогодні, була спроба впровадити таке «ноу-хау» як електронне голосування. Першим у стінах Парламенту був зареєстрований законопроект №8656 «Про концепцію запровадження системи електронного голосування». Проте він був дуже швидко відкликаний вже 03.11.2011 р.

Ще однією спробою була реєстрація 06.03.2019 р. у Верховній Раді України законопроекту №10129 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав громадян України шляхом запровадження на виборах голосування поштою та інтернет-голосування». Пояснювальна записка, серед іншого, містила обґрунтування, що конституційним може бути визнаний тільки такий механізм організації проведення виборів, який гарантує дотримання принципів загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні та забезпечує свободу волевиявлення виборців. Особливої уваги вимагає забезпечення належного правового регулювання процедури голосування виборців, які в день голосування не можуть з’явитися на виборчі дільниці. Проте в чинному виборчому законодавстві такий механізм відсутній. Це особливо актуально для сьогодення, коли кілька мільйонів українців через відсутність роботи та засобів для виживання своїх родин були змушені виїхати для працевлаштування за кордон, а кілька мільйонів стали внутрішніми переселенцями через анексію та окупацію частини території нашої держави. Ці громадяни через свою біду, коли держава не спромоглася їх захистити, наразі ще й позбавлені права бути почутими на виборах. Сьогодні, вносячи будь-які зміни до виборчого законодавства, Верховна Рада України зобов’язана забезпечити однакові гарантії реалізації виборчих прав для всіх категорій громадян України. Перебування громадянина поза місцем свого постійного або переважного проживання під час проведення голосування не повинно бути підставою для позбавлення чи обмеження його права на участь у виборах до органів державної влади, оскільки це суперечить Конституції України. Проте цей законопроект спіткала така ж сумна доля – 29.08.2019 р. він був відкликаний.

Операція діджиталізація‑2020. Все пропало?

Почнемо з того, що реалізація ідеї електронних виборів може виявитися холостим пострілом та відкладеться на невизначений період хоча б через те, що ситуація з поширеністю і доступністю смартфонів та інтернету в Україні все ж таки не на найвищому рівні. Комітет з питань цифрової трансформації заслухав звіт профільного міністерства про перебіг і перші результати «цифрової революції». Відповідно до результатів дослідження щодо цифрової грамотності населення, нещодавно проведеного засобами масової інформації, 37,9% українців у віці 18‑70 років мають цифрові навички, нижчі ніж базові, а 15,1% взагалі їх не мають. Таким чином, 53% населення України за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією, знаходяться нижче позначки «базовий рівень». Однак паралельно у пресі з’являлися дані дослідження холдингу Factum Group, де наводилися менш жахливі цифри. На вересень минулого року частка користувачів інтернету становила 71% (22,96 млн), 65% мають інтернет вдома. При цьому приблизно п’ята частина користувачів заходить в інтернет зі смартфонів. Щодо інтернет-проникнення, то у великих містах воно становить 74%, в населених пунктах з населенням менше ніж 100 тис. жителів – від 53% до 70%, а в селах – від 53% до 58%.

1

***

Безперечно, лише час розставить всі крапки над «і». Я глибоко переконаний, що сучасна система голосування та підрахунку голосів в Україні є рудиментом, від якого потрібно позбавлятися. Однак основними чинниками, які стримуватимуть впровадження системи електронного голосування в Україні в найближчі 5‑7 років, на мою думку, є такі: недосконалість законодавчої бази, неналежний захист персональних даних, низький рівень кіберграмотності населення, слабке покриття мережею Інтернет сільської місцевості, а найголовніше – висока ймовірність зовнішнього втручання країни-агресора у перебіг голосування та процедуру підрахунку голосів (серверні кібератаки).

У нас є політична воля влади на зміни. Важливо, щоб на перехідному етапі для виборця залишилася альтернатива проголосувати безпосередньо на виборчій дільниці з використанням паперового бюлетеня, адже за відсутності такої альтернативи літні люди не зможуть виконати свій конституційний обов’язок.